assertive

1. Boldly self-assured; confident without being aggressive.

   assertiv, selbstbewusst, durchsetzungsfähig

   напо́ристыйnapóristyj, самоуве́ренныйsamouvérennyj, утверди́тельныйutverdítelʹnyj

   асертивнийasertyvnyj

   aggressively self-assured

2. Pungent.

   an assertive taste or odor

1. Tom is assertive, but Mary isn't.

   Том асертивний, а Мері — ні.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom isn't very assertive.

   Том не дуже асертивний.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I can be assertive if necessary.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. I think Tom is too assertive.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Tom is the more assertive twin.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне