basileus
basileus · basilei · basileis
A title of the Byzantine emperorA title of the Byzantine emperor.
/ˌbæsɪˈleɪəs/
Значення
значень: 1A title of the Byzantine emperor.
Ще визначення
- a ruler of the eastern Roman Empire
Походження
Borrowed from Ancient Greek βασιλεύς (basileús, “chief, king”).Borrowed from Ancient Greek βασιλεύς (basileús, “chief, king”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: basilei / basileisСпільнокореневі
пов’язаних слів: 5Уроки до слова
уроків: 1- A1Множина іменників — Бо у нього неправильна множина