brigadier

1. An army rank; an officer commanding a brigade.

   бригади́рbrigadír, брига́дный генера́лbrigádnyj generál

   бригадирbryhadyr

2. (Британія)A field officer of the highest grade, below general officers, NATO grade OF-7.

   a general officer ranking below a major general

3. (історичне)The head of a workforce in the Soviet Union.

1. Tom is a brigadier general in the army.

   CC0 · Tatoeba · Miktsoanit · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The brigadier performs field duties with initial hierarchical responsibilities.

   CC BY · Tatoeba · Igider · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom rose to the rank of brigadier before retiring from the army.

   CC0 · Tatoeba · shekitten · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The chief brigadier supervises personnel and ensures the proper execution of public safety missions.

   CC BY · Tatoeba · Igider · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Brigadier General Flavia Byekwaso, the army spokesperson, said those responsible for the attacks will be held to account.

   deBrigadegeneralin Flavia Byekwaso, die Sprecherin des Heeres, kündigte an, dass man die für die Angriffe Verantwortlichen zur Verantwortung ziehen werde.

   CC0 · Tatoeba · shekitten · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне