іменник · рідкісне

chieftain

chieftain · chieftains

голова, головка, директор

вождь, атаман, главарь

Häuptling

A leader of a clan or tribeA leader of a clan or tribe.

ⓘ

/ˈt͡ʃiːf.tən/

» I'm the chieftain of this tribe.

Значення

значень: 2

A leader of a clan or tribe.
Häuptling
вождьvoždʹ
a head of a tribe or clan
(ширше)A leader of a group.
The robber chieftain divided up the spoils.
глава́рьglavárʹ, атама́нatamán
the leader of a group of people

Приклади

речень: 15

I'm the chieftain of this tribe.
CC BY · Tatoeba · sabretou · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Can you take me to your chieftain?
CC BY · Tatoeba · sabretou · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
The one with the unique headdress is the chieftain.
CC BY · Tatoeba · sabretou · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
She was appointed as the chieftain by the goddess herself.
CC BY · Tatoeba · sabretou · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
In this tribe, the chieftain is elected by a majority vote.
CC BY · Tatoeba · sabretou · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 8

Русский

За значеннями 2

A leader of a clan or tribe:

A leader of a group, e.g. a robbers' chieftain:

Deutsch

За значеннями 1

A leader of a clan or tribe:

Походження

From Middle English cheveteyn, cheftayne, from Old French chevetaine, from Late Latin capi

From Middle English cheveteyn, cheftayne, from Old French chevetaine, from Late Latin capitaneus (English captain), from Latin caput (“head”), from Proto-Indo-European *kauput- (English head), itself from Proto-Indo-European *kap-. Doublet of captain; related to chief.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source