collaborator

1. A person who works with others towards a common goal.

   Mitarbeiter, Mitarbeiterin

   сотру́дникsotrúdnik, сотру́дницаsotrúdnica

   співробітни́кspivrobitnýk, співробітни́цяspivrobitnýcja

2. A person who cooperates traitorously with an enemy.

   Kollaborateur, Kollaborateurin

   коллаборациони́стkollaboracioníst, коллаборациони́сткаkollaboracionístka, коллабора́нтkollaboránt

   колабораціоні́стkolaboracioníst, колабораціоні́сткаkolaboracionístka, колабора́нтkolaboránt

   someone who collaborates with an enemy occupying force

1. Tom is a collaborator.

   ruТом — сотрудник.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Are they collaborators?

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Are you collaborators?

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Yanni was supremely betrayed by his closest collaborators.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. He managed to put together a team of many experienced collaborators.

   CC BY · Tatoeba · rul · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне

• collaborateuralternative dated