convulsive
convulsive · more convulsive · most convulsive
Marked by or having the nature of convulsionsMarked by or having the nature of convulsions.
/kənˈvʌlsɪv/
» Then, as I approached the door, she seized my sleeve and pulled me back with convulsive strength.
Значення
значень: 2Marked by or having the nature of convulsions.
Having or producing convulsions.
Ще визначення
- affected by involuntary jerky muscular contractions; resembling a spasm
- resembling a convulsion in being sudden and violent
Приклади
речень: 2Then, as I approached the door, she seized my sleeve and pulled me back with convulsive strength.
It seemed to me that he was making desperate efforts to restrain a convulsive attack of laughter.
Переклади
мов: 4Походження
From French convulsif.From French convulsif.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more convulsive, most convulsive| Вищий ступінь | more convulsive Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most convulsive Урок |
правильне
Синоніми
синонімів: 2Спільнокореневі
пов’язаних слів: 13Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь