delinquent

1. One who disobeys or breaks rules or laws, or who acts against another's wishes.

   Delinquent, Krimineller, Straffälliger

   правонаруши́тельpravonarušítelʹ, правонаруши́тельницаpravonarušítelʹnica

2. A person who has not paid their debts.

3. (зневажливе, історичне)A royalist in the First English Civil War (1642-1646).

1. Tom is a delinquent who comes from a rich home.

   deTom ist ein Straftäter, der aus einer reichen Familie kommt. — al_ex_an_der

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Spamster · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom is a juvenile delinquent.

   ruТом — малолетний преступник. — odexed

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Spamster · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Sami can't be called a delinquent.

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · OsoHombre · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. What shall we do with this delinquent girl?

   deWas sollen wir mit dieser jugendlichen Täterin machen? — Tamy

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · papabear · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The delinquent boy was arraigned for stealing a bicycle.

   deDer delinquente Junge kam wegen Fahrraddiebstahls vor Gericht. — Tamy

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне