detective

1. A police officer tasked with collecting evidence and information in order to solve a crime; an investigator.

   He worked as a detective with the agency for five years.

   Ermittler, Ermittlerin, Detektiv

   детекти́вdɛtɛktív, сы́щикsýščik, операти́вникoperatívnik

   детекти́вdetektýv, ни́шпоркаnýšporka, сліде́цьslidécʹ

   a police officer who investigates crimes

2. A person employed to find information not otherwise available to the public.

   Detektiv, Detektivin, Privatdetektiv

   сы́щикsýščik, детекти́вdɛtɛktív

   an investigator engaged or employed in obtaining information not easily available to the public

3. (рідковживане)A work of detective fiction.

1. The detectives found no other evidence.

   Детективи не виявили жодних доказів.

   ruНикаких прочих улик сыщики не нашли.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom is a pretty good detective.

   Том доволі непоганий детектив.

   ruТом довольно хороший детектив.

   deTom ist ein ziemlich guter Detektiv.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I felt like reading the detective story.

   Мені здавалося, що я читаю детектив.

   ruМне казалось, что я читаю детектив.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Did you know Tom was a detective?

   Ти знав, що Том був детективом?

   ruТы знал, что Том был детективом?

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Why don't you hire a private detective?

   Чому б тобі не найняти приватного детектива?

   ruПочему бы вам не нанять частного детектива?

   deSchalte doch einen Privatdetektiv ein!

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне