disquietive
disquietive · more disquietive · most disquietive
Tending to disquiet; unnerving or offputtingTending to disquiet; unnerving or offputting
Значення
значень: 1Tending to disquiet; unnerving or offputting
Походження
From disquiet + -ive.From disquiet + -ive.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more disquietive, most disquietive| Вищий ступінь | more disquietive Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most disquietive Урок |
правильне
Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь