disruptive
Causing disruption or unrestCausing disruption or unrest.
» Tom is often disruptive in class.
Tom stört oft den Unterricht.
Значення
значень: 2Causing disruption or unrest.
Children who exhibit disruptive behaviour may be expelled from school.
störend
разруши́тельныйrazrušítelʹnyj, опустоши́тельныйopustošítelʹnyj, подрывно́йpodryvnój
руйнівни́йrujnivnýj, підривни́йpidryvnýj
characterized by unrest or disorder or insubordination
Causing major change, as in a market.
disruptive technologies
disruptiv
Приклади
речень: 11Tom is often disruptive in class.
deTom stört oft den Unterricht.
Tom was being disruptive in class.
Tom was disruptive.
Arguments can be disruptive at work.
Today is expected to be disruptive.
Переклади
мов: 9За значеннями 1
За значеннями 1
За значеннями 2
Походження
From disrupt + -ive. In the business sense popularized by Clayton Christensen and Joseph BFrom disrupt + -ive. In the business sense popularized by Clayton Christensen and Joseph Bower, see 1995 citation.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more disruptive, most disruptive| Вищий ступінь | more disruptive Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most disruptive Урок |
правильне
Синоніми
синонімів: 4- characterized by unrest or disorder or insubordination:riotoustroubledtumultuousturbulent
Антоніми
антонімів: 2Спільнокореневі
пов’язаних слів: 10Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь