elocutio
One of the five canons of classical rhetoric: the mastery of stylistic elementsOne of the five canons of classical rhetoric: the mastery of stylistic elements.
Значення
значень: 1(незлічуване)One of the five canons of classical rhetoric: the mastery of stylistic elements.
Походження
From Latin ēlocūtiō. Doublet of elocution.From Latin ēlocūtiō. Doublet of elocution.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 4Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним