estrangement

1. (злічуване, незлічуване)The act of estranging; the act of alienating; alienation.

   Entfremden, Entfremdung, Verfremdung

   отчужде́ниеotčuždénije, разры́вrazrýv, отдале́ниеotdalénije

   розривrozryv, розлученняrozlučennja, відчуженняvidčužennja

2. (злічуване, незлічуване)The state of being alien; foreign, non-native.

   Entfremdung, Verfremdung

   отчуждённостьotčuždjónnostʹ, отдале́ниеotdalénije, разобщённостьrazobščónnostʹ

   відчуженняvidčužennja, відчуженістьvidčuženistʹ, віддаленняviddalennja

1. William is working to rebuild his relationship with his son after a period of estrangement.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom, stranded alone at the beginning of sentences, couldn't get used to the growing estrangement of Mary.

   deTom, am Satzanfang allein gelassen, vermochte sich nicht daran zu gewöhnen, immer weiter entfernt zu sein von Mary.

   CC BY · Tatoeba · sacredceltic · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom's wife was notably absent from his birthday party, so it seems rumors of their estrangement are likely true.

   CC BY · Tatoeba · Delian · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. By targeting innocent Russian citizens, Western airlines inadvertently contribute to the further division and estrangement among people from different nations.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне