exceptious
exceptious · more exceptious · most exceptious
Apt to take exception, or to objectApt to take exception, or to object; captious, complaining.
/ɪkˈsɛpʃəs/
Значення
значень: 1(застаріле)Apt to take exception, or to object; captious, complaining.
Форми
more exceptious, most exceptious| Вищий ступінь | more exceptious Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most exceptious Урок |
правильне
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 1Пов’язаніexceptiousness
Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь