fakir

1. A religious mendicant who owns no personal property.

   a Muslim or Hindu mendicant monk who is regarded as a holy man

2. (Hinduism)An ascetic mendicant, especially one who performs feats of endurance or apparent magic.

   Fakir

   факи́рfakír

3. (зневажливе)Someone who takes advantage of the gullible through fakery, especially of a spiritual or religious nature.

1. A fallen fakir is in the mosque.

   CC BY · Tatoeba · sabretou · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The fakir sat on a bed of nails.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. The fakir lied down on a bed of nails.

   ruФакир лёг на кровать из гвоздей.

   deDer Fakir legte sich auf ein Nagelbrett.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom is a fakir.

   ruТом — факир.

   deTom ist Fakir.

   CC BY · Tatoeba · Spamster · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The word “fakir” comes from Arabic and means “poor, wretched, beggar.”

   CC BY · Tatoeba · carlosalberto · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне

• fakeeralternative
• faqiralternative