infinitive

1. The infinitive mood or mode (a grammatical mood).

   Infinitiv

2. A non-finite verb form considered neutral with respect to inflection; depending on language variously found used with auxiliary verbs, in subordinate clauses, or acting as a gerund, and often as the dictionary form.

   Infinitiv

   неопределённая фо́рмаneopredeljónnaja fórma, инфинити́вinfinitív

   інфініти́вinfinitýv, дієйме́нникdijejménnyk, невизна́чена фо́рмаnevyznáčena fórma

3. A verbal noun formed from the infinitive of a verb.

1. The Latin verb has six infinitives.

   У латинського дієслова шість інфінітивів.

   ruУ латинского глагола шесть инфинитивов.

   CC BY · Tatoeba · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. What's the infinitive of this verb?

   ruКакой у этого глагола инфинитив?

   deWie lautet der Infinitiv dieses Verbs?

   CC BY · Tatoeba · araneo · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Maybe, I need to use some infinitive construction?

   ruМожет быть, нужно какую-нибудь инфинитивную конструкцию использовать?

   CC BY · Tatoeba · astyng · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The imperative in English is exactly like the infinitive.

   CC BY · Tatoeba · Nylez · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The present subjunctive in English is identical to the infinitive.

   CC BY · Tatoeba · rul · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне