intentive
intentive · more intentive · most intentive
Paying attention; attentive, heedfulPaying attention; attentive, heedful.
/ɪnˈtɛntɪv/
Значення
значень: 3Paying attention; attentive, heedful.
Intent (of the mind, thoughts etc.).
Expressing intent.
Походження
From Middle English ententif, borrowed from Old French ententif, from Late Latin intentīvuFrom Middle English ententif, borrowed from Old French ententif, from Late Latin intentīvus (“intensive”), from Latin intendō (“to intend, to attend”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more intentive, most intentive| Вищий ступінь | more intentive Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most intentive Урок |
правильне
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 3Пов’язаніintensiveB1
Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь