interlocutor

1. A person who takes part in dialogue or conversation: a locutive partner.

   Gesprächspartner, Gesprächspartnerin

   собесе́дникsobesédnik, собесе́дницаsobesédnica

   співрозмо́вникspivrozmóvnyk, співрозмо́вницяspivrozmóvnycja, співбесі́дникspivbesídnyk

   a person who takes part in a conversation

2. A man in the middle of the line in a minstrel show who questions the endmen and acts as leader.

   a performer in the middle of a minstrel line who engages the others in talk

3. An interlocutory judgement or sentence.

4. A decree of a court.

1. You are a very interesting interlocutor.

   ruВы очень интересный собеседник.

   CC BY · Tatoeba · vodka · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. I'm talking to an imaginary interlocutor.

   ruЯ разговариваю с воображаемым собеседником.

   deIch unterhalte mich mit einem imaginären Gesprächspartner.

   CC BY · Tatoeba · rul · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. You can't have a conversation without an interlocutor.

   CC BY · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. As if in reply, the animal raised his long ears and pointed them at his interlocutor.

   CC0 · Tatoeba · Cangarejo · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. I do not eschew an elevated style of speech, especially when my interlocutors are themselves well read.

   CC BY · Tatoeba · Dejo · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне