іменник · незлічуване · рідкісне

legitimation

легітимація, легітимізація

The process of making or declaring a person legitimateThe process of making or declaring a person legitimate.

/lɪdʒɪtɪˈmeɪʃ(ə)n/

Значення

значень: 3

(незлічуване, зазвичай)The process of making or declaring a person legitimate.
легітима́ціяlehitymácija, легітиміза́ціяlehitymizácija
the act of rendering a person legitimate
(незлічуване, зазвичай)The act of establishing something as lawful; authorization.
the act of making lawful
(застаріле, незлічуване, зазвичай)Legitimacy.

Переклади

мов: 3

Українська

За значеннями 1

process of legitimizing:

Походження

From Middle English legittimacion, from Middle French legitimacion and its etymon, Medieva

From Middle English legittimacion, from Middle French legitimacion and its etymon, Medieval Latin lēgitimātiō, lēgitimātiōnem, from lēgitimāre (“to legitimate”), from Latin lēgitimus. By surface analysis, legitimate + -ion.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source