mandative
man·da·tive
mandative · more mandative · most mandative
Indicates the quality of being a command, or being related to the commandIndicates the quality of being a command, or being related to the command.
/ˈmændətɪv/
Значення
значень: 2Indicates the quality of being a command, or being related to the command.
(без ступенів порівняння)Noting the imperative use of the subjunctive, as in "I insist that he leave immediately".
the mandative subjunctive
Походження
From mandate + -ive.From mandate + -ive.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more mandative, most mandative| Вищий ступінь | more mandative Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most mandative Урок |
правильне
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 2Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь