orator

1. Someone who orates or delivers an oration.

   Redner, Rednerin

   ора́торorátor

   промо́вецьpromóvecʹ, ора́торorátor

   a person who delivers a speech or oration

2. A skilled and eloquent public speaker.

   ора́торorátor

3. (застаріле)Someone sent to speak for someone else; an envoy, a messenger.

4. (застаріле)A petitioner, a supplicant.

1. Cicero was a famous ancient orator.

   CC BY · Tatoeba · Miktsoanit · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Listening to the orator's incoherent ramblings was excruciating.

   ruСлушать бессвязные разглагольствования выступающего было мучительно.

   CC BY · Tatoeba · PeterR · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. We praise and honor wise and good orators.

   deWir preisen und ehren kluge und gute Redner.

   CC BY · Tatoeba · ddnktr · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. An orator is made, but a poet is born.

   CC BY · Tatoeba · CarpeLanam · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. After a two hour speech everyone was tired of the soapbox orator.

   CC BY · Tatoeba · User82312 · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне