outrance
The furthest degree or extremity, going beyond bounds or proprietyThe furthest degree or extremity, going beyond bounds or propriety.
/ˈuː.tɹɑ̃s/
Значення
значень: 1(застаріле, незлічуване, зазвичай)The furthest degree or extremity, going beyond bounds or propriety.
Походження
From Old French oltrance (modern outrance (“excess”)), from outrer (“pass beyond”), from oFrom Old French oltrance (modern outrance (“excess”)), from outrer (“pass beyond”), from oltre, outre, utre, from Late Latin ultra-. Compare outrage.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: outrances| Однина | outrance |
|---|
незлічуване
Синоніми
синонімів: 1Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним