phonemicity
The state or quality of being phonemicThe state or quality of being phonemic.
Значення
значень: 1(незлічуване)The state or quality of being phonemic.
Some people doubt the phonemicity of the English sound [ŋ], as in "singing".
Spanish orthography has high phonemicity: it corresponds precisely and consistently with the sounds of the phonemes.
Походження
From phonemic + -ity.From phonemic + -ity.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Синоніми
синонімів: 1Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним