pointful
pointful · more pointful · most pointful
Having real substanceHaving real substance; apposite, pertinent.
/ˈpɔɪnt.fəl/
Значення
значень: 2Having real substance; apposite, pertinent.
Having a point; not pointless.
Походження
From point + -ful.From point + -ful.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more pointful, most pointful| Вищий ступінь | more pointful Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most pointful Урок |
правильне
Антоніми
антонімів: 1Спільнокореневі
пов’язаних слів: 2Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь