solitude

1. (злічуване, незлічуване)Aloneness; the state of being alone, solitary, or by oneself.

   Einsamkeit, Alleinsein

   одиночествоodinočestvo, уединениеujedinenije

   самотністьsamotnistʹ

   the state or situation of being alone

2. (злічуване, незлічуване)A lonely or deserted place.

   a solitary place

1. Some people enjoy solitude.

   Деякі люди полюбляють самотність.

   ruНекоторые люди любят одиночество.

   CC BY · Tatoeba · shanghainese · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Only solitude is life's true delight.

   CC BY · Tatoeba · DJ_Saidez · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Janos had his place of solitude.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. She prefers solitude over social gatherings.

   CC BY · Tatoeba · Nuel · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. All it takes is concentration and solitude.

   CC BY · Tatoeba · CM · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне