substantiation
substantiation · substantiations
The act of substantiatingThe act of substantiating.
US/səbstˌæntʃiˈeɪʃən/
Значення
значень: 2(злічуване, незлічуване)The act of substantiating.
the act of validating; finding or testing the truth of something
(злічуване, незлічуване)Something which substantiates; evidence, proof.
Походження
From Latin substantiātiō. By surface analysis, substantiate + -ion.From Latin substantiātiō. By surface analysis, substantiate + -ion.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: substantiations| Однина | substantiation |
|---|---|
| Множина | substantiations |
правильне
Синоніми
синонімів: 5Близькі за значенням
- the act of validating; finding or testing the truth of something:validationproof
- additional proof that something that was believed (some fact or hypothesis or theory) is correct:confirmationverificationcheck
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 3Пов’язаніsubstantiate
Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним