suppletive
suppletive · more suppletive · most suppletive
супплетивный
suppletivisch
Making up for deficienciesMaking up for deficiencies; supplementary; suppletory.
/səˈpliː.tɪv/
Значення
значень: 3Making up for deficiencies; supplementary; suppletory.
Supplying an etymologically unrelated word with forms, or which is used as one of its forms, by suppletion (for example, in English, better and best are suppletive forms of good).
suppletivisch
супплети́вныйsuppletívnyj
Relating to laws which can apply in a contract if the parties choose to agree to this.
Переклади
мов: 6Русский
За значеннями 1
which supplies an etymologically unrelated word with forms, or which is used as one of its forms:
Deutsch
За значеннями 1
which supplies an etymologically unrelated word with forms, or which is used as one of its forms:
Походження
Borrowed from Late Latin suppletīvus.Borrowed from Late Latin suppletīvus.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more suppletive, most suppletive| Вищий ступінь | more suppletive Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most suppletive Урок |
правильне
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 3Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь