Значення

значень: 1

  1. One who makes or has made a legally valid will.

    Erblasser, Erblasserin

    завеща́тельzaveščátelʹ, завеща́тельницаzaveščátelʹnica, наследода́тельnasledodátelʹ

    запові́да́чzapovídáč, запові́да́чкаzapovídáčka, спадкода́вецьspadkodávecʹ

    a person who makes a will

Переклади

мов: 7
Українська
За значеннями 1
One who makes or has made a legally valid will:
Русский
За значеннями 1
One who makes or has made a legally valid will:
Deutsch
За значеннями 1
One who makes or has made a legally valid will:

Походження

From Latin testator (“one who makes a will, in Late Latin also one who bears witness”), fr

From Latin testator (“one who makes a will, in Late Latin also one who bears witness”), from testari (“to bear witness, make a will”). See testament.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

множина: testators
Однинаtestator
Множинаtestators

правильне

Синоніми

синонімів: 4
devisorlegatortestamentor
Близькі за значенням

Антоніми

антонімів: 1
intestate

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 7
Пов’язаніtestamentC1testifyB2testimonialC2testimonyB2testatrixexecutor
Похідніtestatorship

Дивіться також

сусідні слова
testA1testabletestamentC1testetestertesticletestifyB2
testator — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto