traitor

1. Someone who violates an allegiance and betrays their country; someone guilty of treason; one who, in breach of trust, delivers their country to an enemy, or yields up any fort or place entrusted to their defense, or surrenders an army or body of troops to the enemy, unless when vanquished.

   After World War I, the communists and Jews were accused to be traitors by the German right wing (the "stab-in-the-back myth"), ultimately culminating in their persecution and massacre.

   someone who betrays their country by committing treason

2. Someone who takes arms and levies war against their country; or one who aids an enemy in conquering their country.

3. (ширше)One who betrays any confidence or trust.

   Verräter, Verräterin

   преда́тельpredátelʹ, преда́тельницаpredátelʹnica, изме́нникizménnik

   зра́дникzrádnyk, зра́дницяzrádnycja

1. We have a traitor among us.

   Серед нас є зрадник.

   ruСреди нас есть предатель.

   deWir haben einen Verräter unter uns.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. I knew Tom was a traitor.

   Я знав, що Том — зрадник.

   ruЯ знал, что Том предатель.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I'm not a traitor.

   Я не зрадник.

   ruЯ не предатель.

   deIch bin kein Verräter.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom called Mary a traitor.

   Том назвав Мері зрадницею.

   ruТом назвал Марию предательницей.

   deTom nannte Mary eine Verräterin.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. It's Tom who's the traitor.

   Зрадник — Том.

   deDer Verräter ist Tom.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне