unending

1. Not ending; having no end; eternal.

   endlos, nicht enden wollend, ewig

1. He cried thinking about his ordeal and its unending aftermath.

   CC BY · Tatoeba · LK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. I have been in a continuous, unending, hopeless pursuit to prove myself.

   CC BY · Tatoeba · supermarinete · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I'm up to here with your unending, insufferable nagging!

   CC BY · Tatoeba · acell · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. He possesses unending righteousness.

   CC BY · Tatoeba · Nuel · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. For years the people of Somalia have suffered from a seemingly unending cycle of war and famine.

   CC0 · Tatoeba · shekitten · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне