unobeying
That does not obey; disobedientThat does not obey; disobedient.
Значення
значень: 1(без ступенів порівняння)That does not obey; disobedient.
Походження
From un- + obeying.From un- + obeying.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
That does not obey; disobedientThat does not obey; disobedient.
(без ступенів порівняння)That does not obey; disobedient.
From un- + obeying.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source