unwillingly

1. In an unwilling or uncooperative manner.

   widerwillig, unwillig

   неохо́тноneoxótno, не́хотяnéxotja

   in an unwilling manner

1. Tom unwillingly agreed to help Mary.

   CC BY · Tatoeba · CM · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Did you smash the window willingly or unwillingly?

   CC BY · Tatoeba · Boneshj · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I unwillingly undertook it.

   CC BY · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Sami unwillingly unmasked himself.

   CC BY · Tatoeba · OsoHombre · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Maria got married unwillingly.

   ruМария вышла замуж поневоле.

   deMaria wurde gegen ihren Willen verheiratet.

   CC BY · Tatoeba · AlanF_US · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне