vindicative
vindicative · more vindicative · most vindicative
Vindicating, having a tendency to vindicateVindicating, having a tendency to vindicate.
/vɪnˈdɪkətɪv/
Значення
значень: 2Vindicating, having a tendency to vindicate.
Vindictive, excessively vengeful.
Походження
From Middle French vindicatif, from Medieval Latin vindicativus.From Middle French vindicatif, from Medieval Latin vindicativus.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more vindicative, most vindicative| Вищий ступінь | more vindicative Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most vindicative Урок |
правильне
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 2Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь