accentuation
accentuation · accentuations
акцентуация
A more distinct or prominent formA more distinct or prominent form.
US/ˌækˌsɛn.t͡ʃəˈweɪ.ʃən/
» The accentuation can be very different from one language to another.
Значення
значень: 3(злічуване, незлічуване)A more distinct or prominent form.
(злічуване, незлічуване)Act of accentuating; applications of accent.
акцентуа́цияakcentuácija
(злічуване, незлічуване)Pitch or modulation of the voice in reciting portions of the liturgy.
Ще визначення
- the use or application of an accent; the relative prominence of syllables in a phrase or utterance
- the act of giving special importance or significance to something
Приклади
речень: 1The accentuation can be very different from one language to another.
Переклади
мов: 6Русский
За значеннями 1
act of accentuating:
Походження
From Late Latin accentuatio. Compare French accentuation. Equivalent to accentuate + -ion.From Late Latin accentuatio. Compare French accentuation. Equivalent to accentuate + -ion.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: accentuations| Однина | accentuation |
|---|---|
| Множина | accentuations |
правильне
Синоніми
синонімів: 2Близькі за значенням
- the act of giving special importance or significance to something:emphasizingaccenting
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 4Пов’язаніaccentuate
Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним