altercation

1. (злічуване)An angry or heated dispute.

   to get into an altercation over (something)

   The shooting resulted from an altercation between two armed intoxicated men.

   Auseinandersetzung, heftige Auseinandersetzung, Disput

   ди́спутdísput, перебра́нкаperebránka, препира́тельствоprepirátelʹstvo

   перепа́лкаperepálka, сва́ркаsvárka

2. (злічуване, історичне)An act of posing questions to, and obtaining answers from, a witness in a court of law.

3. (незлічуване)Angry or heated disputation.

1. Sami was involved in the altercation.

   CC BY · Tatoeba · OsoHombre · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Sami got into a physical altercation.

   CC BY · Tatoeba · OsoHombre · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Sami was in a physical altercation.

   CC BY · Tatoeba · OsoHombre · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Yanni was involved in an altercation.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Yanni's apologies often devolve into physical altercations.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне