іменник · злічуване / незлічуване · рідкісне

beatitude

be·a·ti·tude

beatitude · beatitudes

блаженство, раювання

Glückseligkeit

Supreme, utmost bliss and happinessSupreme, utmost bliss and happiness.

ⓘⓘ

UK/biːˈætɪtjuːd/US/biˈætɪtud/

» The priest recited the beatitudes in his sermon.

Значення

значень: 2

(незлічуване)Supreme, utmost bliss and happiness.
Glückseligkeit
блаже́нствоblažénstvo, раюва́нняrajuvánnja
a state of supreme happiness
(злічуване, незлічуване)Any of the Biblical blessings given by Jesus in Matthew 5:3–12. E.g.: "Blessed are the meek for they shall inherit the earth" (Matthew 5:5).

Приклади

речень: 3

The priest recited the beatitudes in his sermon.
CC BY · Tatoeba · letsgolanguages · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Beatitude is superadded to nature.
CC BY · Tatoeba · remline · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
My favorite beatitude is "Blessed are the pure of heart, for they shall see God."
CC BY · Tatoeba · Swalis · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 5

Українська

За значеннями 1

supreme, utmost bliss and happiness:

Deutsch

За значеннями 1

supreme, utmost bliss and happiness:

Походження

From Middle English beatitude, beatytude, from Middle French béatitude, from Latin beātitū

From Middle English beatitude, beatytude, from Middle French béatitude, from Latin beātitūdō (“happiness, blessedness”), from beātus (“happy, blessed”).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source