benocclusion
Normal occlusion of the teeth when the jaws are closedNormal occlusion (alignment) of the teeth when the jaws are closed.
/bɛnəˈkluːʒən/
Значення
значень: 1(рідковживане, незлічуване)Normal occlusion (alignment) of the teeth when the jaws are closed.
Походження
Probably coined by Simeon Hayden Guilford ante 1905: Latin ben(e) (“well, properly”) + occProbably coined by Simeon Hayden Guilford ante 1905: Latin ben(e) (“well, properly”) + occlusion (“alignment of the teeth in closed jaws”), after malocclusion (“misalignment of the upper and lower sets of teeth”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Антоніми
антонімів: 1normal occlusion:malocclusion
Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним