beread
beread · bereads · beread · bereading
To advise; inform; counsel; plan; to advise or bethink oneself; deliberateTo advise; inform; counsel; plan; (reflexive) to advise or bethink oneself; deliberate.
Значення
значень: 1(архаїчне)To advise; inform; counsel; plan; (reflexive) to advise or bethink oneself; deliberate.
Походження
From Middle English bereden, bireden (“to advise, deliberate”), from Old English berǣdan (From Middle English bereden, bireden (“to advise, deliberate”), from Old English berǣdan (“to deprive, take by treachery, rob; betray; deliberate on; get the better of”), equivalent to be- + read. Cognate with Saterland Frisian beräide (“to advise”), German Low German beraden (“to advise”), German beraten (“to advise, deliberate”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
bereads, bereading, beread, bereadУроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: неправильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу