Значення

значень: 5

  1. (неперехідне)To engage in a brawl; to fight or quarrel.

    raufen

    буянитьbujanitʹ, дратьсяdratʹsja, бузитьbuzitʹ

  2. (неперехідне)To create a disturbance; to complain loudly.

  3. (неперехідне)Especially of a rapid stream running over stones: to make a loud, confused noise.

  4. (перехідне)To pour abuse on; to scold.

  5. (неперехідне, застаріле)To move to and fro, to quiver, to shake.

Ще визначення
  • to quarrel noisily, angrily or disruptively

Приклади

речень: 20

  1. It wasn't much of a brawl.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  2. Tom got involved in a street brawl.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  3. Tom got involved in the brawl.

    CC BY · Tatoeba · CM · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  4. Tom was involved in a street brawl.

    ruТома вовлекли в уличную стычку.

    deTom war an einem Straßenkampf beteiligt.

    CC BY · Tatoeba · Spamster · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  5. Tom didn't start the brawl.

    ruТом не начинал драку.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Переклади

мов: 6
Русский
За значеннями 1
to engage in a brawl — see also fight, quarrel:
Deutsch
За значеннями 1
to engage in a brawl — see also fight, quarrel:

Походження

The verb is derived from Late Middle English braulen, brall, brallen (“to clamour, to shou

The verb is derived from Late Middle English braulen, brall, brallen (“to clamour, to shout; to quarrel; to boast”); further etymology is uncertain, but the word could be related to bray and ultimately imitative. It may be cognate with Danish bralle (“to chatter, jabber”), Dutch brallen (“to boast”), Low German brallen (“to brag”), Middle High German prālen (“to boast, flaunt”) (modern German prahlen (“to boast, flaunt, vaunt”)).

Possibly from French branler (“to shake”), from Old French brandeler (“to shake, wave; to agitate”), from brand, branc (“blade of a sword”), from Vulgar Latin *brandus (“firebrand; flaming sword; sword”), ultimately from Proto-Indo-European *bʰrenu- (“to burn”).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

brawls, brawling, brawled, brawled
Базова формаbrawl · to brawl
3-я особа одниниbrawls
Дієприкметник теперішнього часуbrawling
Минулий часbrawled
Дієприкметник минулого часуbrawled

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theybrawl
he, she, itbrawls

Past simpleУрок

усі особиbrawled

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave brawled
he, she, ithas brawled

Future simple (will)Урок

усі особиwill brawl

Синоніми

синонімів: 4
wrangleC1vibrateB2squabblewaver
Близькі за значенням
  • to quarrel noisily, angrily or disruptively:wrangle

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 3
Пов’язаніbrawler
Похідніbrawlingoutbrawl

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
braveryB2bravobrawnbray
brawl — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto