Значення

значень: 1

  1. To connote; to suggest or designate (something) as additional or representative; to imply.

Приклади

речень: 1

  1. The conductor was expecting a more connotated definition.

    CC BY · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Походження

First attested in 1596; borrowed from Medieval Latin connotātus, perfect passive participl

First attested in 1596; borrowed from Medieval Latin connotātus, perfect passive participle of connotō, see -ate (verb-forming suffix) and -ate (noun-forming suffix). Doublet of connote.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

connotates, connotating, connotated, connotated
Базова формаconnotate · to connotate
3-я особа одниниconnotates
Дієприкметник теперішнього часуconnotating
Минулий часconnotated
Дієприкметник минулого часуconnotated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyconnotate
he, she, itconnotates

Past simpleУрок

усі особиconnotated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave connotated
he, she, ithas connotated

Future simple (will)Урок

усі особиwill connotate

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 2
Пов’язаніconnotationC2connotative

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
connectivityconnectorconniveconnoisseurC1connotationC2conquerB1conquerorconquestB2
connotate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto