consecution
consecution · consecutions
The relation of consequent to antecedentThe relation of consequent to antecedent.
/ˌkɒnsɪˈkjuːʃən/
Значення
значень: 5(злічуване, незлічуване)The relation of consequent to antecedent.
(злічуване, незлічуване)A succession of similar intervals in harmony.
(архаїчне, злічуване, незлічуване)A following, or sequel; actual or logical dependence.
(злічуване, застаріле, незлічуване)A succession or series of any kind.
(архаїчне, злічуване, незлічуване)Sequence.
Переклади
мов: 2Походження
From Middle English consecucioun (“attainment”), from Latin cōnsecūtiō (“effect, proper seFrom Middle English consecucioun (“attainment”), from Latin cōnsecūtiō (“effect, proper sequence, attainment”), from past participle of cōnsequor (“to follow, result, reach”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: consecutions| Однина | consecution |
|---|---|
| Множина | consecutions |
правильне
Синоніми
синонімів: 1Спільнокореневі
пов’язаних слів: 1Пов’язаніconsecutive
Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним