дієслово · перехідне · рідкісне

consecrate

con·se·crate

consecrate · consecrates · consecrated · consecrating

освятити, висвятити, висвячувати, освячувати

освятить, освящать

weihen

To declare something holy, or make it holy by some procedureTo declare something holy, or make it holy by some procedure.

ⓘ

UK/ˈkɒnsəkɹeɪt/US/ˈkɑnsəkɹeɪt/

» She consecrated her life to the work.

Значення

значень: 3

(перехідне)To declare something holy, or make it holy by some procedure.
weihen
освяща́тьosvjaščátʹ, освяти́тьosvjatítʹ
висвя́чуватиvysvjáčuvaty, ви́святитиvýsvjatyty, освя́чуватиosvjáčuvaty
(конкретно, перехідне)To ordain as a bishop.
(перехідне)To commit (oneself or one's time) solemnly to some aim or task.

Ще визначення

render holy by means of religious rites
dedicate to a deity by a vow
appoint to a clerical posts
give entirely to a specific person, activity, or cause

Приклади

речень: 6

She consecrated her life to the work.
CC BY · Tatoeba · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom consecrated his life to that work.
CC BY · Tatoeba · Ergulis · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
A nymphaeum is a monument consecrated to the nymphs.
CC BY · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tomorrow, they'll consecrate the ground.
CC BY · Tatoeba · letsgolanguages · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Love must be sanctified by marriage, and this passion becomes criminal if it's not consecrated by a sacrament.
CC BY · Tatoeba · lucasmg123 · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 8

Українська

За значеннями 1

declare holy, or make holy by some procedure:

Русский

За значеннями 1

declare holy, or make holy by some procedure:

Deutsch

За значеннями 1

declare holy, or make holy by some procedure:

Походження

First attested in the late 14ᵗʰ century, in Middle English; inherited from Middle English

First attested in the late 14ᵗʰ century, in Middle English; inherited from Middle English consecraten (“to dedicate, consecrate (an altar, church); to ordain (a bishop), anoint (a king, a pope); to devote one to religious life”), from consecrat(e) (“consecrated”, used as the past participle of consecraten) + -en (verb-forming suffix), borrowed from Latin cōnsecrātus, perfect passive participle of cōnsecrāre, see -ate (verb-forming suffix).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

consecrates, consecrating, consecrated, consecrated

Базова форма	consecrate · to consecrate
3-я особа однини	consecrates
Дієприкметник теперішнього часу	consecrating
Минулий час	consecrated
Дієприкметник минулого часу	consecrated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, they	consecrate
he, she, it	consecrates

Past simpleУрок

усі особи

consecrated

Present perfectУрок

I, you, we, they	have consecrated
he, she, it	has consecrated

Future simple (will)Урок

усі особи

will consecrate

Синоніми

синонімів: 20

blessB1 dedicateB1 behallow hallow avow canonize inaugurate martyr sacralize sacrate saint sanctify

Близькі за значенням

render holy by means of religious rites:bless hallow sanctify
dedicate to a deity by a vow:vow
appoint to a clerical posts:ordain ordinate order
give entirely to a specific person, activity, or cause:give dedicate commit devote

Антоніми

антонімів: 16

desecrate defile corruptB2 profanate profane profanize polluteA2 sully tarnish violateB2 deconsecrate desacralize uncanonize unbless

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 11

Пов’язаніconsecration sanctified

Похідніconsecratedness consecratee consecrative deconsecrate disconsecrate misconsecrate reconsecrate unconsecrate unconsecrated

Уроки до слова

уроків: 3

A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу

Дивіться також

сусідні слова

conscript conscription consecutive consensual consensusB2