ordain
To prearrange unalterablyTo prearrange unalterably.
» Tom became an ordained minister.
Значення
значень: 4To prearrange unalterably.
festlegen
To decree.
order by virtue of superior authority; decree
To admit into the ministry, for example as a priest, bishop, minister or Buddhist monk, or to authorize as a rabbi.
weihen
рукополагатьrukopolagatʹ, рукоположитьrukopoložitʹ
висвя́чуватиvysvjáčuvaty, ви́святитиvýsvjatyty
To predestine.
Приклади
речень: 13Tom became an ordained minister.
Tom is an ordained minister.
Are you ordained?
It is what the law ordains.
deEs ist, was das Gesetz verlangt. — Tamy
God has ordained that all men shall die.
Переклади
мов: 4За значеннями 1
За значеннями 1
За значеннями 2
Походження
From Middle English ordeynen, from Old French ordiner, from Latin ordinare (“to order”), fFrom Middle English ordeynen, from Old French ordiner, from Latin ordinare (“to order”), from ordo (“order”). Doublet of ordinate.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
ordains, ordaining, ordained, ordainedСиноніми
синонімів: 5- appoint to a clerical posts:consecrateordinateorder
- order by virtue of superior authority; decree:enact
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 13Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу