destitution

1. (злічуване, незлічуване)The condition of lacking something.

2. (злічуване, незлічуване)An extreme state of poverty, in which a person is almost completely lacking in resources or means of support.

   Armut

   нужда́nuždá, нищета́niščetá

   злидніzlydni, вбогістьvbohistʹ

3. (злічуване, застаріле, незлічуване)The action of deserting or abandoning.

4. (архаїчне, злічуване, незлічуване)Discharge from office; dismissal.

1. I lived my childhood in destitution.

   CC BY · Tatoeba · anzart · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. They rear their children in destitution.

   CC BY · Tatoeba · anzart · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. We fight to pull ourselves out of destitution.

   CC BY · Tatoeba · anzart · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. We let destitution proliferate.

   CC BY · Tatoeba · anzart · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Did you even care to read what I said, you contemptible embodiment of ignorance and intellectual destitution?

   ruТы хоть удосужился прочитать, что я сказал, презренное воплощение невежества и интеллектуальной разрухи?

   CC BY · Tatoeba · Ooneykcall · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне