disappointment

1. (незлічуване)The feeling or state of being disappointed: a feeling of sadness or frustration when something is not as good as one hoped or expected, or when something bad unexpectedly happens.

   Even a trip to beautiful California can cause disappointment.

   Enttäuschung, Verdruss, Reinfall

   разочарова́ниеrazočarovánije

   розчарува́нняrozčaruvánnja

2. (злічуване)An example or the act of disappointing: a circumstance in which a positive expectation is not achieved.

   The disappointment with our trip to California caused bickering.

   Misserfolg, Fehlschlag

   неприя́тностьneprijátnostʹ, разочарова́ниеrazočarovánije

3. (злічуване)Something or someone that disappoints: that which causes disappointment.

   Even a trip to beautiful California can be a disappointment.

   What a disappointment!

   an act (or failure to act) that disappoints someone

1. I tried to hide my disappointment.

   Я намагався приховати розчарування.

   ruЯ пытался скрыть своё разочарование.

   deIch versuchte, meine Enttäuschung zu verbergen.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The picnic was a disappointment.

   Пікнік розчарував.

   ruПикник обернулся разочарованием.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. What a disappointment!

   Яке розчарування!

   ruКакое разочарование!

   deWas für eine Enttäuschung!

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. His disappointment was obvious to everyone.

   deSeine Enttäuschung war allen offensichtlich.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The concert was a big disappointment.

   deDas Konzert war eine große Enttäuschung.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне