disapproval

1. (злічуване, незлічуване)The act of disapproving; condemnation.

   Everyone glared in disapproval at the man talking loudly on the phone.

   Missbilligung

   неодобре́ниеneodobrénije

   несхва́ленняnesxválennja

   the act of disapproving or condemning

1. I feel your disapproval.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom gave a tut of disapproval.

   CC BY · Tatoeba · letsgolanguages · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Mary pursed her lips in disapproval.

   ruМэри поджала губы с неодобрением.

   deMary presste aus Ablehnung die Lippen zusammen.

   CC BY · Tatoeba · AlanF_US · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. They communicate disapproval by shaking their heads.

   CC BY · Tatoeba · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. He showed his disapproval by raising an eyebrow.

   CC BY · Tatoeba · CM · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне