blame

1. (перехідне, зазвичай)To assert or consider that someone is the cause of something negative; to place blame; to attribute responsibility (for something negative or for doing something negative).

   The student driver was blamed for the accident.

   After what happened at the wedding, I wouldn't blame you if you never spoke to them again.

   beschuldigen, verantwortlich machen

   вини́тьvinítʹ, обвиня́тьobvinjátʹ, обвини́тьobvinítʹ

   вини́тиvynýty, винува́титиvynuvátyty, звинува́чуватиzvynuváčuvaty

   attribute responsibility to

2. (перехідне)To assert the cause of some bad event.

   We blamed the accident on the student driver.

3. To censure (someone or something); to criticize.

4. (застаріле)To bring into disrepute.

1. Tom can't blame anyone but himself.

   Том не може звинувачувати нікого, окрім самого себе.

   ruТом не может винить никого, кроме самого себя.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Don't blame me for your mistakes.

   Не звинувачуй мене у своїх помилках.

   ruНе вини меня в своих ошибках.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. We can't blame Tom, can we?

   Ми ж не можемо звинувачувати Тома?

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom is to blame as well.

   У цьому провина й Тома.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Who's to blame for the accident?

   Хто винен у цій аварії?

   ruКто виновен в этой аварии?

   deWer trägt die Schuld an dem Unfall?

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок