disgrace

1. (злічуване, незлічуване)The condition of being out of favor; loss of favor, regard, or respect.

   Ungnade, Schande

   позо́рpozór, бесче́стиеbesčéstije, срамsram

   ганьба́hanʹbá, со́ромsórom

2. (злічуване, незлічуване)The state of being dishonored, or covered with shame.

   Now she lives in disgrace.

   Schande, Schmach, Schande

   позо́рpozór

   ганьба́hanʹbá

   a state of dishonor

3. (злічуване)Someone or something which brings dishonor; the cause of reproach or shame; great discredit.

   His behaviour at the party was a total disgrace! He was leeching on all the ladies, and insulting the men.

4. (злічуване, застаріле, незлічуване)An act of unkindness; a disfavor.

1. I would rather die than disgrace myself.

   Я краще помру ніж осоромлюся.

   ruЯ лучше умру, чем опозорю себя.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom is a disgrace to his family.

   Том — ганьба своєї родини.

   CC BY · Tatoeba · CM · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom has disgraced himself.

   Том зганьбився.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom has disgraced his family.

   Том зганьбив свою родину.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. There's no disgrace in being poor.

   ruБыть бедным не стыдно.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне