Значення

значень: 2

  1. (неперехідне, перехідне)To speak, declaim, etc., in an elocutionary manner.

    declaim in an elocutionary manner

  2. (США)To state, assert or admit.

Походження

Back-formation from elocution.

Back-formation from elocution.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

elocutes, elocuting, elocuted, elocuted
Базова формаelocute · to elocute
3-я особа одниниelocutes
Дієприкметник теперішнього часуelocuting
Минулий часelocuted
Дієприкметник минулого часуelocuted

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyelocute
he, she, itelocutes

Past simpleУрок

усі особиelocuted

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave elocuted
he, she, ithas elocuted

Future simple (will)Урок

усі особиwill elocute

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 2
Пов’язаніelocutioneloquent

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
ellipsisellipticalelmelongateC1elopeeloquenceB2
elocute — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto