Значення

значень: 1

  1. (застаріле)To fetch.

Походження

From Middle English fetten, feten, from Old English fetian, fatian (“to bring, fetch”), pr

From Middle English fetten, feten, from Old English fetian, fatian (“to bring, fetch”), probably a conflation of Proto-West Germanic *fetan, from Proto-Germanic *fetaną (“to go”), from Proto-Indo-European *ped- (“to walk, stumble, fall”); and Proto-West Germanic *fatōn, from Proto-Germanic *fatōną (“to hold, seize”), also from Proto-Indo-European *ped-.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

fets, fetting, fet, fet
Базова формаfet · to fet
3-я особа одниниfets
Дієприкметник теперішнього часуfetting
Минулий часfet
Дієприкметник минулого часуfet

неправильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyfet
he, she, itfets

Past simpleУрок

усі особиfet

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave fet
he, she, ithas fet

Future simple (will)Урок

усі особиwill fet

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 1
Похідніfarfet

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
festiveB1festivityfestoonfetafetalfetchB1
fet — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto