Значення

значень: 4

  1. (перехідне)To beat using a flail or similar implement.

  2. (перехідне)To wave or swing vigorously

    wild um sich schlagen

    разма́хиватьrazmáxivatʹ, маха́тьmaxátʹ

  3. (перехідне)To thresh.

    dreschen

    молоти́тьmolotítʹ

    move like a flail; thresh about

  4. (неперехідне)To move like a flail.

    He was flailing wildly, but didn't land a blow.

Приклади

речень: 8

  1. Ziri started flailing in the water.

    CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  2. Bruno suddenly woke up and flailed around.

    CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  3. Don't just flail around aimlessly. You need a plan.

    Не крутись навколо безцільно. Тобі потрібен план.

    ruНе надо бесцельно метаться. Тебе нужен план.

    CC BY · Tatoeba · AlanF_US · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  4. John started flailing his arms around and thought he was going to drown.

    CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  5. A flail is a weapon.

    CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Переклади

мов: 5
Русский
За значеннями 2
to wave or swing vigorously:
to thresh:
Deutsch
За значеннями 2
to wave or swing vigorously:
to thresh:

Походження

From Middle English flayle, from earlier fleil, fleyl, fleȝȝl, from Old English fligel, *f

From Middle English flayle, from earlier fleil, fleyl, fleȝȝl, from Old English fligel, *flegel (“flail”), from Proto-West Germanic *flagil, of uncertain origin. Cognate with Scots flail (“a thresher's flail”), West Frisian fleil, flaaiel (“flail”), Dutch vlegel (“flail”), German Flegel (“flail”). Possibly a native Germanic word from Proto-Germanic *flagilaz (“whip”), from Proto-Germanic *flag-, *flah- (“to whip, beat”), from Proto-Indo-European *pleh₂k- (“to beat, hit, strike; weep”); compare Old Norse flaga (“sudden attack, bout”), Lithuanian plàkti (“to whip, lash, flog”), Ancient Greek πληγνύναι (plēgnúnai, “strike, hit, encounter”), Latin plangō (“lament”, i.e. “beat one's breast”) + Proto-Germanic *-ilaz (instrumental suffix). If so, related also to English flag, flack, flacker.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

flails, flailing, flailed, flailed
Базова формаflail · to flail
3-я особа одниниflails
Дієприкметник теперішнього часуflailing
Минулий часflailed
Дієприкметник минулого часуflailed

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyflail
he, she, itflails

Past simpleУрок

усі особиflailed

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave flailed
he, she, ithas flailed

Future simple (will)Урок

усі особиwill flail

Синоніми

синонімів: 3
thrash
Близькі за значенням

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 3
Пов’язаніflounder
Похідніflail aboutunflailed

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
flagpoleflagrantflagshipflairflakflake
flail — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto